головна
головна
ѕ–ќЅЋ≈ћј“» ј —“»Ћ≤—“» » ” –јѓЌ—№ ќѓ ћќ¬»
—в≥дченн¤м того, що стил≥стика сформувалась в окрему мовознавчу дисципл≥ну, Ї на¤вн≥сть у нењ свого предмета досл≥дженн¤ у сп≥льному дл¤ вс≥х мовознавчих дисципл≥н об'Їкт≥ Ч мов≥. р≥м того, стил≥стика маЇ свою проблематику, систему пон¤ть ≥ категор≥й та методолог≥ю ≥ методику наукового пошуку.ƒо головних проблем л≥нгвостил≥стики можна в≥днести:
Х визначенн¤ мовного стилю ¤к основного пон¤тт¤ л≥нгвостил≥стики;
Х законом≥рност≥ функц≥онуванн¤ мови у р≥зних сферах њњ сусп≥льного житт¤ та ситуац≥¤х мовного сп≥лкуванн¤;
Х принципи ≥ критер≥њ класиф≥кац≥њ та жанровоњ диференц≥ац≥њ стил≥в;
Х описов≥ стил≥ мови;
Х експресивн≥ стил≥ мовленн¤;
Х функц≥ональн≥ стил≥ та п≥дстил≥;
Х сп≥вв≥дношенн¤ функц≥ональних стил≥в ≥ усноњ та писемноњ форм мови;
Х мовленнЇва системн≥сть ¤к формуюча ознака функц≥онального стилю;
Х мовн≥ засоби вираженн¤ у функц≥ональному стил≥ почуттЇвих, вольових та iнтелектуальних сфер особистост≥;
Х проблема об'Їктивного ≥ суб'Їктивного (≥ндив≥дуального) в стил≥;
Х взаЇмод≥¤ стил≥в, п≥дстил≥в ≥ њх ц≥л≥сн≥сть;
Х сп≥вв≥дношенн¤ стилю (стил≥в) художньоњ л≥тератури з ≥ншими функц≥ональними стил¤ми;
Х пон¤тт¤ стил≥стичних значень ≥ конотацiй та стил≥стичн≥ норми;
Х ≥сторичний характер стил≥стичних норм;
Х стильова ≥ стил≥стична ≥нтерпретац≥¤ текст≥в;
Х стильове текстотворенн¤;
Х сп≥вв≥дношенн¤ ≥нтрал≥нгв≥стичного й екстрал≥нгв≥стичного у стил≥стиц≥;
Х сп≥вв≥дношенн¤ нац≥онального та ≥нтернац≥онального у стил≥стиц≥ нац≥ональноњ мови;
Х стил≥стика ¤к репрезентац≥¤ сучасного етапу ≥стор≥њ украњнськоњ л≥тературноњ мови.
—тил≥стика сучасноњ украњнськоњ мови кр≥м проблем, властивих кожн≥й нац≥ональн≥й мов≥, маЇ суто своњ, соц≥ол≥нгв≥стичн≥, спричинен≥ суц≥льними заборонами, обмеженн¤ми й утисками украњнськоњ мови в епоху тотал≥тарних режим≥в. ”насл≥док такоњ несправедливоњ пол≥тики оф≥ц≥йно-д≥ловий ≥ науковий стил≥ украњнськоњ мови не дос¤гли такого високого розвитку, ¤к художн≥й стиль. ” багатьох сферах науковоњ, сусп≥льно-пол≥тичноњ, державно-управл≥нськоњ, профес≥йно-виробничоњ д≥¤льност≥ не розроблено або мало розроблено ≥ не зад≥¤но терм≥носистеми ≥ п≥дсистеми украњнськоњ мови. ”сно-розмовний стиль (¤к ≥ ≥нш≥ стил≥) сучасноњ украњнськоњ мови засм≥чений невиправданими кальками, суржиком, простор≥чч¤м. Ћ≥нгв≥стичний ген≥й украњнського народу ≥ його протоукрањнських предк≥в витворив мову дивовижноњ краси ≥ сили. ¬ин¤ткова евфон≥¤, ч≥тка морфем≥ка, гнучкий синтаксис, неймов≥рно р≥зноман≥тна лексична синон≥м≥ка семантичних пол≥в думки, вол≥, емоц≥й, сприймань, чутт≥в, рух≥в, д≥й, стан≥в, процес≥в; багата символ≥ка, образн≥сть, афористичн≥сть вислов≥в, лексична й фраземна сполучуван≥сть Ч це все залишаЇтьс¤ ще переважно у межах художнього стилю, не Ї здобутком живого украњнського л≥тературного мовленн¤ основноњ маси громад¤н ”крањни. Ќизька мовна культура гальмуЇ процеси нац≥онально-культурного, духовного в≥дродженн¤ украњнськоњ нац≥њ, формуЇ комплекс вторинност≥, меншовартост≥ не т≥льки украњнськоњ мови, а й усього украњнського.
ќтже, до головних стил≥стичних проблем на цьому етап≥ розвитку украњнськоњ л≥тературноњ мови можна в≥днести:
Х утвердженн¤ державотворчих ≥ сусп≥льних функц≥й украњнськоњ мови та розширенн¤ сфери њњ використанн¤;
Х повноц≥нний розвиток ус≥х стил≥в ≥ жанр≥в;
Х формуванн¤ ≥ вир≥внюванн¤ проф≥льних терм≥носистем;
Х усталенн¤ мовних засоб≥в оф≥ц≥йно-д≥лового ≥ наукового стил≥в;
Х унормуванн¤ ≥ збагаченн¤ художньоњ мови та фольклору живоњ розмовноњ мови украњнц≥в.
